Песни Теодора Кукурузы про Украину (2004)

Kassatka

Левый бандеровец-антифашист
Сообщения
187
З нагоди 26-ої річниці Незалежності України викладаю Пісні Теодора Кукурузи про Україну. Пісні славетних часів першого Майдану. Слова деяких пісень ексклюзивно викладені тут на Літумі уперше - ніде в Інтернеті більше не було деяких з цих текстів.
Дуже подобаються ці пісні - завжди при мені на мобілі.
Пісні Теодора Кукурузи про Україну (2004)

За рідний край
Слова: Теодор Кукуруза

Ці священні величні слова
Із минувшини нашої йдуть,
Вони в честь України звучать
І додому назавши ведуть.

Приспів:
Про рідний край, про рідний край,
Про рідний край не забувай,
А рідний край, а рідний край,
А рідний край оберігай.
І рідний край, і рідний край,
І рідний край люби - вивчай,
За рідний край, за рідний край,
За рідний край молись і дбай.

Йшли роки і минали віки,
Покоління відходили в вічність,
Та з прапрадідів і материнства
Зберігалася в нас Божа гідність.

Приспів.

Тож нехай не потонем в гріхах
Збережемо і єдність і віру,
Хай звучить у майбутніх віках,
Поколінь та словесна віра.

Приспів.

Сага про Україну
Слова: С. Сенюк

Де твій початок – скажи Україно?
В якій стороні і в яких світах?
Чи в далеких варягах коліні?
Чи в розкосих азійських очах?
Чи живий той початок безодній
У далеких Скіфських степах,
А синів і дочок твоїх сонних
Заколисує слава в устах.

І тільки прадавня історія
Та курганів нетлінний прах,
Нам нагадують предків нескорених,
Нам нагадують аріїв шлях.

Так їм судилося тут на сторожі
Щирим добром воювати зі злом,
Іменем неба, іменем Божим
Святинею бути над сивим Дніпром,
Щоб потім у землі далекі незнані
На північ, південь, захід і схід
У зорях вечірніх і ранніх
Благотворний лишити свій слід

Ні, ти не є чиясь окраїна
Краю героїв, а не нікчем,
Богом дарована – ти Україно
Земля вкраяна плугом і мечем.

І під небом твоїм високим та синім
На солодких медах і гірких полинах
Зріють доля і щастя твої Україно,
Щоби славити Бога в віках;
І полине душа невгамовно
Невмируща та вічно жива,
У єднанні від Сяну до Дону
І в степах заблищить булава

Обнімуться брати скоро вже,
Бо закінчяться чвари й розбрат,
Це наказують предки не скорених,
Це нам вказує злагоди шлях;
Ні, ти не є чиясь окраїна
Краю героїв, а не нікчем,
Богом дарована – ти Україно
Земля вкраяна плугом і мечем...

Начебто

Ми начебто святі, але під Вельзевулом керманичі у нас, як завжди без керма.
Гармати не гримлять, кати не схаменулись, Вкраїна наче є – і начебто нема…
Вкраїна наче є – і начебто нема…

Ми начебто дзвінкі, та з німоти підкова. А манна не впаде із вишитих небес
Ще голос не пропав, ще є усі дзвонкові. То як же воно так - не чуємо себе.
То як же воно так - не чуємо себе.

Ми віруючі всі, а Бога знову ділим. Як Бога поділить? Нікчемна суєта.
Вже дзвонить віщий дзвін у пресвяту неділю. І віра наче та - і начебто не та.
І віра наче та - і начебто не та.

Ми начебто стрункі, але горби прокляті, не вибратись ніяк з кривизни нещасть.
Не видно сонця в хаті, а недруги пихаті. Вкраїну треба взяти - ніхто так просто не віддасть.
Вкраїну треба взяти - ніхто так просто не віддасть.

Ми начебто і ми...

Не вставайте

Не вставайте, раби,
Якщо духу нема,
Якщо ваші горби
Приросли до ярма.
(Повтор)

Не вставайте, сліпці,
Якщо зору нема,
Якщо знов навманці
Піде ваша юрма.
(Повтор)

Не вставайте, вожді,
Якщо згоди нема,
Якщо гімн ворожбі
Грає ваша сурма.
(Повтор)

(Музика)

Не вставайте, лежіть,
Як німа порохня,
І свій прах бережіть
Аж до Судного Дня.
(Повтор)

Не вставайте, раби.
Не вставайте, сліпці.
Не вставайте, вожді.
Лежіть...

Країни нової нема...

Нема ще вольної сім’ї…
Вкраїни нової нема.
Шумлять лише твої гаї, |
Де світло поглинає тьма. |(2)

І щезли денні шає хата. (?)
Чи ж знов потонемо в гріху?
Є воля лиш жебракувати |
На папертях і на шляху. |(2)

А наче ж ви бороли право,
Яке надію всім несе.
Є воля будувать державу, |
А ми руйнуємо усе. |(2)

Дав Бог нам великодню рясу,
Щоб вибратись із рабських пут.
Ще не воскреснули, Тарасе, |
За довгий шлях сліпих спокут. |(2)

Багатий знов собі гребе,
А бідний ще бідніє дальше.
Хоч пом'янімо вже тебе |
Святою правдою без фальші. |(2)

Музика

Полин-роса – на солов’їв.
І на людей – Полин-зима.
Нема ще вольної сім’ї, |
Вкраїни нової нема… |(2)

Де ви, мої українці
Слова: Теодор Кукуруза

Доки будем один одного
Винити у наших гріхах?
Доки будем один одного
Шукати в чужих світах?
Доки будем один одному
Дорікати, що робим не так?
Доки будем хвалитись продажністю -
Все спихати на наш переляк?

Де ми були, мої українці,
Коли нищили наше коріння?
Чи ми світові мовчки твердили,
Що маєм найбільше терпіння?

А де ми були, мої українці,
Коли нищили наші святині?
Чи ми самі себе пробували
На віру і єдність в родині?

А де ми є, мої українці,
Коли маємо ніби державу?
Чи приспали нас знову чужинці,
Щоб триматись за нашу булаву?

А де ж ми є, мої українці,
Коли цвіт наш зрадливо зривають?
Чи ми списуєм знов на ментальність,
Чи надіємось, що всіх не повбивають?

То де ж ми є мої українці,
Коли маємо власну вже хату?
Може час вже настав прибирати
І сміття із осель вимітати?

Тож як ми є мої українці...

А Вкраїна таки є!

Ще сміються з малороса при державному кермі,
Україна ходить боса по розпеченій стерні,
Що її сини холопи, її доньки з підворіть,
То Росії, то Європі пропонуються - беріть;
І беруть за сили кінські, за потрухлу ковбасу,
Зайві руки українські і зневажену красу
Україна рідна бідна б'ється стомлена в вітрах;
Наша совість безробітна в синьо-жовтих прапорах
І сумне Вкраїнське свято, і не хоче співів в слух,
Поки наш народ розп'ято на панів, злодюг і слуг;
Україна богом дана на гаспицькім мотузку,
Нині потай знов Богдана споряжаєш у Москву,
Від повії до жебрачки путь коротка мов куплет,
От і йдеш до правди рачки і не знаєш де перед?
От і маєш торбу лиха, все віддавши лихварям,
Ярославна й терпе лиха й Катерина із байстрям;
То дівуєш, то вдовуєш і продатись ладна всім,
Не чорноземами дивуєш, а Чорнобилем своїм
Жити, жити вже нестерпно та Вкраїно ти ще є,
Замість жовтня, сходить серпень на позорище твоє;
На планеті люта спека, світом правлять торгаші,
Україна так далеко у нескореній душі,
Хтось її на частки крає, кров останню з неї п'є
А Вкраїна не вмирає, а Вкраїна таки є ;
А Вкраїна не вмирає, а Вкраїна таки є !

Доки?!
Слова: Теодор Кукуруза

Приспів:
Кожний стань! Зупинись!
Сам на себе подивись,
Не суди, не паскудь;
Спершу сам добрим будь!
Кожний знай, пам'ятай,
Що в душі твоїй – твій край;
Від когось не відбирай,
А чим можеш, помагай!

Ой, коли вже почнем шанувати
Спершу свята Господні й пости,
В Славі Божій свій рід цінувати,
Від манкурства його берегти?
Доки будем, українці мої,
Йти до Бога чужими шляхами?
Об'єднаймо старання свої,
Що роз'єднані були віками!

Приспів.

Доки будем байдужими, злими,
Доки будем калічити мову,
Проклинати коли перестанем,
Коли станем на Божу основу?!
Ой, невже так до Страшного Суду
Не буде хоч одного би дня,
Щоб без чвар, без образ і без бруду
Ми пожили б, як добра рідня?!

Для долі, для часу, для честі!

Сходимось разом на вербиці слуху.
Наша душа вже молитись готова.
Дихання, тьохкання і дзвони духу.
Господи, дай Україні здоров'я.
Бо найтепліше на ріднім подвір'ї
Там, де полотна і риси шовкові,
В Лаврі Почаївській і в Святогір'ї.
Господи, дай Україні здоров'я.

Приспів (2 рази):
Здоров'я у крові, здоров'я у слові,
До ближнього блиску любові!
Для долі, для часу, для честі!
На всім родовім перехресті!

Ще ні вінця, ні святих коронацій,
Ще у дібровах колиска тернова.
В пісні, в молитві, у корисній праці,
Господи, дай Україні здоров'я.
Тут наші втрати і наші достатки,
Тут покровителька наша Покрова.
В нивах, в родовищах і у нащадках,
Господи, дай Україні здоров'я.

Приспів (2 рази)

Музика

Приспів (2 рази)

Тільки ми самі
Слова: Теодор Кукуруза

Скільки нас по світу українців?
Чи зійдемося на рідній ще землі?
Хто з'єднає всі розірвані родинні кільця?
Хто загладить вікові жалі?

Приспів:
Тільки ми самі, тільки ми самі
Побудуєм тоді лиш державу,
Коли всі знайдем у серцях любов,
Що єднає від Бога на славу.

Скільки ж нам по світу йти віками,
Щоби дух поганський назавжди у нас зотлів?
Хто вгамує, знищить заздрість поміж нами?
Хто врятує нас від чвар і ворогів?

Приспів. (2)

Українці, єднаймося
Слова: Теодор Кукуруза

Віками ми йшли до Бога,
Віками терпіли рабство
Та певно є щастя в долі,
Й нам знов посміхнулося братство.
Нам випала знов можливість
Свою Україну мати.
Молімось, щоб Божа милість |
Прийшла і у наші хати. | (2)

Приспів:
Єдності дай, Боже, нам всім,
Нас не лишай, слуг своїх.
Єдність зішли українцям-братам,
Дай зазвучати вільним пісням.

Вороги між нами завжди,
Не стільки було, як знайшли.
Ми так всі хотіли правди,
Батьківщину свою зберегти.
Тож міняймо свої пошуки
І добро у себе шукаймо.
Від душі і не пошепки |
Щиро Бога благаймо. | (2)

Приспів. (2)

За правдиву Україну
Слова: В. Голобородько

Всі ми мрієм про Вкраїну,
Нашу пісню солов'їну,
Християнську і багату
І з достатком в кожній хаті;
Ми шукаємо надію,
Що в недолі серце гріє
І духовний злет любові
В кожнім ділі чеснім слові.

Приспів
За правдиву Україну!
Всі гуртуймося в коші.
За щасливу Україну!
В кожнім серці і душі.
За могутню Україну -
Чесну працю і життя;
За майбутню Україну -
Батька, матір і дитя.

Хай Європа пам'ятає,
Що ми центр у себе маєм,
А святий і щедрий Київ -
Цілий світ духовно гріє;
Встань народе богатирський
Вже майбутнє твоє близько
І засяє Україна,
Як нев'януча калина.

Приспів.

Посилання для скачування

А вот с переводом всего текста на русский язык:
В честь 26-ой годовщины Независимости Украины выкладываю песни Теодора Кукурузы. Песни славных времен первого Майдана. Слова некоторых песен эксклюзивно выкладываются здесь на Литуме впервые - нигде в Интернете больше не было некоторых из этих текстов.
Очень нравятся эти песни - всегда при мне на мобиле.
Песни Теодора Кукурузы про Украину (2004)

За родной край
Слова: Теодор Кукуруза

Эти священные величественные слова
С прошлого нашего идут,
Они в честь Украины звучат
И домой навсегда ведут.

Припев:
О родном крае, о родном крае,
О родном крае не забывай,
А родной край, а родной край,
А родной край храни.
И родной край, и родной край,
И родной край люби - изучай,
За родной край, за родной край,
За родной край молись и старайся.

Шли годы и проходили века,
Поколение отходили в вечность,
И с прародителей и материнства
Сохранялось у нас Божье достоинство.

Припев.

Пусть не утонет в грехах
Сохраним и единство и веру,
Пусть звучит в будущих веках,
Поколений та словесная вера.

Припев.

Сага об Украине
Слова: С. Сенюк

Где твоё начало - скажи, Украина?
В какой стороне и в каких мирах?
Или в дальних варягах колене?
Или в раскосых азиатских глазах?
Иль живо то начало безоднее
В далеких Скифских степях,
А сыновей и дочерей твоих сонных
Укачивает слава в устах.

И только прадавняя история
И курганов нетленный прах,
Нам напоминают предков непокоренных,
Нам напоминают ариев путь.

Так им суждено здесь на страже
Искренним добром воевать со злом,
Именем неба, именем Божьим
Святыней быть над седым Днепром,
Чтобы потом в земли далёкие незнанные
На север, юг, запад и восток
В звездах вечерних и ранних
Благотворное оставить свой след

Нет, ты не чья-то окраина
Край героев, а не ничтожеств,
Богом дарована - ты Украина
Земля вкраяна плугом и мечом.

И под небом твоим высоким и синим
На сладких медах и горькой полынью
Зреют судьба и счастье твои Украина,
Чтобы славить Бога в веках;
И полетит душа неугамонно
Бессмертная и вечно живая,
В единении от Сяна до Дона
И в степях заблестит булава.

Обнимутся братья скоро уже,
Потому как закончатся распри и раздоры,
Это предписывают предки не покоренных,
Это нам указывает согласия путь;
Нет, ты не чья-то окраина
Край героев, а не ничтожеств,
Богом дарована - ты Украина
Земля вкраяна плугом и мечом...

Вроде бы

Мы вроде бы святые, но под Вельзевула руководители у нас, как всегда без руля.
Пушки не гремят, палачи не опомнились, Вкраина вроде есть - и вроде бы нет...
Вкраина вроде есть - и вроде бы нет...

Мы вроде бы звонкие, и с немоты подкова. Манна не упадет с вышитых небес.
Еще голос не пропал, еще все звонковые. Так как же оно так - не слышим себя.
Так как же оно так - не слышим себя.

Мы верующие все, а Бога снова делим. Как Бога разделить? Ничтожная суета.
Уже звонит вещий звон в пресвятое воскресенье. И вера вроде та - и вроде бы не та...
И вера вроде та - и вроде бы не та...

Мы вроде бы стройные, но горбы проклятые, не выбраться никак из кривизны несчастий.
Не видно солнца в хате, а недруги напыщенные. Украину нужно взять - никто так просто не отдаст.
Украину нужно взять - никто так просто не отдаст.

Мы вроде бы и мы...

Не вставайте

Не вставайте, рабы,
Если духа нету,
Если ваши горбы
Приросли к ярму.
(Повтор)

Не вставайте, слепцы,
Если зрения нет,
Если вновь наугад
Пойдет ваша толпа.
(Повтор)

Не вставайте, вожди,
Если согласия нет,
Если гимн вражде
Играет ваша труба.
(Повтор)

(Музыка)

Не вставайте, лежите,
Как немая труха,
И свой прах берегите
Аж до Судного Дня.
(Повтор)

Не вставайте, рабы.
Не вставайте, слепцы.
Не вставайте, вожди.
Лежите...

Страны новой нет ...

Нету еще вольной семьи ...
Вкраины новой нету.
Шумят только твои рощи, |
Где свет поглощает тьма. | (2)

И исчезли дневные шае дом. (?)
Или же вновь утонем в грехе?
Есть воля лишь попрошайничать |
На паперти и на пути. | (2)

А вроде же вы выбарывали право,
Какое надежду всем несёт.
Есть воля строить державу, |
А мы разрушаем все. | (2)

Бог дал нам пасхальную рясу,
Чтобы выбраться из рабских пут.
Еще не воскресли, Тарас, |
За долгий путь слепых искуплений. | (2)

Богатый вновь себе гребёт,
А бедный еще беднеет дальше.
Хотя помянем уже тебя |
Святой правдой без фальши. | (2)

Музыка

Полынь-роса - на соловьёв.
И на людей - Полынь-зима.
Нету еще вольной семьи, |
Вкраины новой нет ... | (2)

Где вы, мои украинцы
Слова: Теодор Кукуруза

До каких пор будем друг друга
Винить в наших грехах?
До каких пор будем друг друга
Искать в чужих мирах?
До каких пор будем друг друга
Упрекать, что делаем не так?
До каких пор будем хвалиться продажностью -
Все сваливать на наш испуг?

Где мы были, мои украинцы,
Когда уничтожали наши корни?
Или мы миру молча твердили,
Что имеем самое большое терпение?

А где мы были, мои украинцы,
Когда уничтожали наши святыни?
Или мы сами себя пробовали
На веру и единство в семье?

А где мы есть, мои украинцы,
Когда имеем будто государство?
Или усыпили нас вновь чужаки,
Чтобы держаться за нашу булаву?

А где же мы есть, мои украинцы,
Когда цвет наш предательски срывают?
Или мы списываем снова на ментальность,
Или надеемся, что всех не поубивают?

Так где же мы есть, мои украинцы,
Когда имеем собственную уже хату?
Может время уже пришло убирать
И мусор из домов выметать?

Так как мы есть, мои украинцы...

А Вкраина таки есть!

Еще смеются с малоросса при государственном руле,
Украина ходит босса по раскаленной стерни,
Что ее сыновья холопы, ее дочери из подворотен,
То России, то Европе предлагаются - берите;
И берут за силы конские, за потрухлую колбасу,
Лишние руки украинские и попранную красоту.
Украина родная бедная бьется уставшая в ветрах;
Наша совесть безработная в сине-желтых флагах.
И печальный вкраинский праздник, и не хочет пения в слух,
Пока наш народ распят на господ, воров и слуг;
Украина богом данная на гаспидской веревке,
Сейчас втайне вновь Богдана споряжаеш в Москву,
От проститутки к попрошайки путь короткая как куплет,
Вот и идешь к правде на четвереньках и не знаешь где перед?
Вот и имеешь торбу бедствия, все отдав ростовщикам,
Ярославна и Терпелиха, и Екатерина с младенцем;
То удивляешь, то вдовуешь и продаться готова всем,
Не чернозёмами удивляешь, а Чернобылем своим.
Жить, жить уже невыносимо и Вкраино ты есть,
Вместо октября, сходит август на позорище твоё;
На планете злой зной, миром правят торгаши,
Украина так далеко в непокоренной души,
Кто-то ее на части разрывает, кровь последнюю из неё пьет
А Вкраина не умирает, а Вкраина таки есть;
А Вкраина не умирает, а Вкраина таки есть!

До каких пор?!
Слова: Теодор Кукуруза

Припев:
Каждый стань! Остановись!
Сам на себя посмотри,
Не суди, не гадь;
Сначала сам хорошим будь!
Каждый знай, помни,
Что в душе твоей - твой край;
От кого-то не отнимай,
А чем можешь, помогай!

Ой, когда начнем уважать
Сначала праздники Господни и посты,
В Славе Божьей свой род ценить,
От манкурства его беречь?
До каких пор будем, украинцы мои,
Идти к Богу чужими путями?
Объединим старания свои
Что разобщены были веками!

Припев.

До каких пор будем равнодушными, злыми,
До каких пор будем калечить язык,
Проклинать когда перестанем,
Когда станем на Божью основу?!
Ой, неужели так до Страшного Суда
Не будет хотя бы одного дня,
Чтобы без раздоров, без обид и без грязи
Мы пожили бы, как хорошая родня?!

Для судьбы, для времени, для чести!

Сходимся вместе на вербице слуха.
Наша душа уже молиться готова.
Дыхание, пев соловья и колокола духа.
Господи, дай Украине здоровья.
Потому что теплее всего на родном дворе
Там, где полотна и черты шелковые,
В Лавре Почаевской и в Святогорье.
Господи, дай Украине здоровья.

Припев (2 раза):
Здоровье в крови, здоровье в слове,
К ближнему блеска любви!
Для судьбы, для времени, для чести!
На всем родовом перекрестке!

Еще ни венца, ни святых коронаций,
Еще в дубравах колыбель терновая.
В песне, в молитве, в полезном труде,
Господи, дай Украине здоровья.
Здесь наши потери и наши достатки,
Здесь покровительница наша Покрова.
В полях, в месторождениях и в потомках,
Господи, дай Украине здоровья.

Припев (2 раза)

Музыка

Припев (2 раза)

Только мы сами
Слова:
Теодор Кукуруза

Сколько нас по миру украинцев?
Сойдёмся ли на родной еще земле?
Кто соединит все разорваны родственные кольца?
Кто загладит возрастные сожаления?

Припев:
Только мы сами, только мы сами
Построим тогда лишь державу,
Когда все найдем в сердцах любовь,
Что объединяет от Бога на славу.

Сколько же нам по миру идти веками,
Чтобы дух паганский навсегда в нас истлел?
Кто утолит, уничтожит зависть между нами?
Кто спасет нас от раздоров и врагов?

Припев. (2)

Украинцы, объединяйтесь
Слова:
Теодор Кукуруза

Веками мы шли к Богу,
Веками терпели рабство
И вероятно есть счастье в судьбе,
И нам вновь улыбнулось братство.
Нам выпала вновь возможность
Свою Украину иметь.
Молимся, чтобы Божья милость |
Пришла и в наши дома. | (2)

Припев:
Единства дай, Боже, нам всем,
Нас не оставляй, на пути своём.
Единство сошли украинцам-братьям,
Дай зазвучать вольным песням.

Враги среди нас всегда,
Не столь было, как нашли.
Мы так все хотели правды,
Родину свою сберечь.
Так давайте менять свои поиски
И добро в себе искать.
От души и не шёпотом |
Искренне Бога умолять. | (2)

Припев. (2)

За правдивую Украину
Слова: В. Голобородько

Все мы мечтаем о Украине,
Нашей песне соловьиной,
Христианской и богатой
И с достатком в каждой хате;
Мы ищем надежду,
Что в скорби сердце греет
И духовный взлёт любви
В каждом деле честном слове.

припев
За правдивую Украину!
Все объединяемся в коши.
За счастливую Украину!
В каждом сердце и душе.
За могучую Украину -
Честный труд и жизнь;
За будущую Украину -
Отца, мать и дитя.

Пусть Европа помнит,
Что мы центр у себя имеем,
А святой и щедрый Киев -
Целый мир духовно греет;
Встань, народ богатырский,
Уже будущее твое близко
И засияет Украина,
Как невянущая калина.

Припев.

Ссылка для скачивания
 
Последнее редактирование модератором:

Статистика форума

Темы
2,459
Сообщения
31,535
Пользователи
1,914
Новый пользователь
52954

Сообщения профилей

Renard написал(а) в профиле Andrewkid72.
пачаны,Скиньте ссылку на дискорд
в дискач зайди, я тебе там и файлы скину и на пальцах объясню, почему кайзер говно.
Вот тут все так серьезно, а я тут был чтобы читать переведенные дневники разработчиков кайзеррейха и устанавливать музыкальный сабмод кайзеррейха...

Последние сообщения

Пользователи онлайн

Сейчас на форуме нет ни одного пользователя.
Сверху